До 100 - річчя В.О.Сухомлинського

Казка супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає її успішній соціалізації й ефективному засвоєнню життєвих уроків. Казка для дитини – це не просто вигадка, фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває рамки звичайного життя; тільки в казковий формі діти стикаються з такими складними явищами і почуттями, як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада і підступність. Казка – це стародавній спосіб підтримати людину за допомогою слова.

Казкотерапія – це один із ефективних методів роботи з учнями початкових класів, які зазнають тих чи інших емоційних та поведінкових труднощів. Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами.

Основний принцип казкотерапії – цілісний розвиток особистості, турбо



та про душу, зцілення казкою.

Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів. Казкотерапію можна використовувати у роботі з агресивними дітьми, невпевненими, сором’язливими, брехливими, а також у випадках різного роду психосоматичних захворювань. Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення.

Суть методу казкотерапії полягає в тому, що казка доступно пояснює, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути хорошою, а негативні герої казок викликають у неї лише негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається красуня-принцеса й півцарства на додаток.

Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.

Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.

Казка використовується батьками, вчителями, психологами для підготовки дитини до школи, організації її входження у простір шкільного життя. Казкотерапія дозволяє опанувати позитивними моделями поведінки, знизити негативні емоції, рівень тривожності. Спілкування дітей із казкою допомагає їм впоратися зі своїми негативними станами, невпевненістю, лінню, небажанням пізнавати нове тощо.

Алгоритм підбору (складання) терапевтичної казки

·       Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.

·       Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.

·       Втільте в характері головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.

·       В процесі розгортання подій казки головний герой має позбутися своїх недоліків.

Основні прийоми роботи з казкою

·       Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка або казка, створена психологом чи вчителем для індивідуальної роботи з учнями. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?», «Чому герой зробив ті чи інші вчинки?», «Як герой знайшов вихід із складної ситуації?» тощо.

·       Розповідання казок. Прийом спрямований на розвиток фантазії та творчої уяви. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або третьої особи, а також від імені інших казкових героїв. Наприклад, дітям можна запропонувати розповісти казку про колобка від імені лисиці, Баби Яги або Василіси Премудрої.

·       Переписування казок. Переписування і дописування авторських і народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається щось у сюжеті казки, поворот подій, певні ситуації, в які потрапляють герої, кінець казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи інші персонажі у казку, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану сюжет і знаходить той варіант руйнування ситуацій, який дозволяє звільнитися їй від внутрішньої напруги. В цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.

·       Постановка казок із допомогою ляльок. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно позначається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною. Робота з ляльками дозволяє удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, яких зазвичай дитина з якихось причин не може собі дозволити проявляти.

·       Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації дитини виявляються в малюнку. Малюнки аналізуються, обговорюється поведінка і мотиви дій персонажа, діти дають їм оцінку: добре – погано.

·       Програвання епізодів казки. Програвання епізодів казки дає можливість дитині відчути деякі емоційно значущі ситуації і пережити певні емоції.

·       Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, про що та як вигадує дитина. Хоча на початковому етапі, щоб показати приклад, можна скласти казку разом з нею. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі.

Василь Олександрович Сухомлинський  стверджував, що головне — не допустити переживань цих дітей за свою «неповноцінність», запо­бігати появі в них байдужого ставлення до навчання, не притупити в них почуття честі і гідності. Педагогічна мудрість виховання в тому і полягає, щоб дитина ніколи не втратила віру в свої сили, не відчувала, що в неї нічого не виходить. «Від успіху до успіху — в цьому полягає розумове виховання важкої дитини», — стверджу­ вав В. Сухомлинський

Мета дослідження полягає у висвітленні поглядів В. Сухомлинського на казку у вихованні та навчанні дітей з особливими потребами задля творчого використання в діяльності сучасних спе­ціальних і загальноосвітніх закладів. У Павлиській середній школі, як і в будь-якій іншій, трапляли­ся діти з особливими потребами. Це малюки з ослабленими, упо­вільненими процесами мислення й дуже слабкою пам’яттю. Найва­жливішим завданням у процесі роботи школи Сухомлинського з такими дітьми було викликати в них інтерес до інтелектуального спілкування, бажання замислюватись над оточуючими явищами та висловлювати свої думки про них відверто, не соромлячись. В. Сухомлинський дійшов висновку, що найкраще цього можна досягти, спираючись на емоційне сприйняття дитиною дійсності, макси­мально стимулюючи її фантазію, образне мислення. Саме казка, яку чує дитина у відповідному природному оточенні, жива, народжена з уст учителя ставала оптимальною формою збу­дження паростків дитячого інтелекту. Педагог наголошував: «Най­ головніше — це те, щоб у казці була глибока думка»

Аналіз педагогічної спадщини Василя Олександровича надав змогу нам виділити основні форми роботи з казкою у Павлиській школі, які, на думку педагога, найбільш ефективно сприяли вихо­ ванню і навчанню молодших школярів. Отже, це:

 – слухання казок;

– читання казок;

 – бесіди про казки;

 – виготовлення і добір ілюстрацій до казок;

– інсценізація казок (театралізація);

 – творення казок.

 Тренінгове заняття з елементами казкотерапії на тему :

«Людина повинна творити добро»

Мета: виховувати вміння слухати ,повагу до думки іншого, розвивати логічне мислення, вміння висловлювати власну думку, розвивати  логічне мислення.

Зміст тренінгового заняття

1.Привітання.Зеайомство.Вправа «Мій портрет»

Мета: познайомити учасників,створити в групі доброзичливу атмосферу.

Педагог-тренер роздає кожному учаснику аркуш А4 і пропонує створити свій портрет у вигляді зірки,на променях якої коротко написати: імя,яке подобається,коли вас ним називають;кредо або вислів,який вам подобається;образ або графічний символ,з  яким ви себе себе асоціюєте,тобто стисло написати або зобразити те ,що вас характеризує.

На виконання завдання -5 хв.Далі педагог-тренер пропонує кожному в декількох словах презентувати свій портрет.

2.Прийняття правил роботи групи. Вправа «Давайте дружити»

І етап.Педагог-тренер роздає кожному учаснику кілька маленьких клейких аркушів(стікерів) і просить написати одну чи декілька умов співпраці(кожну на окрему стікері),потрібних саме йому для ефективної роботи,дружньої атмосфери в групі.На виконання-2 хв.

ІІ етап. Далі педагог-тренер об’єднує учасників у п’ять підгруп і пропонує скласти невеликий список побажань (не більше п’яти)до групи,які б відповідали на запитання: яким мають бути учасники,як поводитися,що роботи, а чого не роботи для того, щоб м

ожна боло створити атмосферу дружби? На виконання завдання-3хв

Після цього у загальному колі кожна підгрупа виносить на обговорення одну зі своіх пропозицій. І лише після того як уся група прийме правило,педагог-тренер записує його на плакаті «Правила нашої групи».Далі для обговорення  всі інші пропозиції.

-Локанічно висловлюватись,

-Бути активними.

-Поважати думку іншого.

-Бути веселим,посміхатись.

-Бути чесним,об’єктивними.відкритими.

-Бути дружніми і толерантними.

3.Вступ.Очікування

Педагог-тренер зазначає,що сьогодні на занятті мова піде про людину,що вона собою являє .Яка роль її в суспільстві.

  Далі педагог-тренер пропонує визначити, що кожен з учасників очікує від заняття.і записати це на маленьких кольорових стікерів.Після цього учасники по колу зачитують свої записи і прикріплють їх зображенням сонця, а саме в його центр.

4.Вправа « Читання казки»

1.«Важко бути людиною» Василь Сухомлинський

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

— А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.., — Адже ми так потомилися...

— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він.

Обговорення:

1.            Назвіть головних героїв казки?

2.            Чи сподобався вам вчинок Марійки?

3.            Важко бути людиною?

2.«Бо я - людина» Василь Сухомлинський

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.

Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.

— Дідусю, — запитав хлопчик, — ви не бачили тут каменя?

— Я прибрав його з дороги.

— Ви також спіткнулися й забили ногу?

— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.

— Чому ж ви прибрали камінь?

— Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.

— Тату, — запитав він, — а ви хіба не людина?

Обговорення:

1.Чи сподобались вам герої цієї казки? Хто не сподобався і чому?

2.Які вчинки зустрічаються в казці?

3.Продовжіть речення «людина це- …»

5.Вправа «Малювання ілюстрації до казки»

Намалюйте ілюстрації до казки « Бо я людина»

Поясніть свої малюнки.

6.Підсумки

Педагог тренер пропонує кожному учаснику відповісти на запитання: що вам найбільше сподобалось на занятті?

Учасники озвучують і прикріплюють на плакат

«Наші очікування» (на променях сонця)

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. 

 Василь Олександрович Сухомлинський